Епідемія кору під мікроскопом статистики

Передмова

Вакцинація в Україні, як і в інших країнах світу є обов’язковою. Слід нагадати, що щеплення формують імунітет шляхом вироблення антитіл, тобто такий самий імунітет, як при зіткненні з інфекцією. Ці антитіла в подальшому захищають організм людини від тих хвороб, від яких зроблене щеплення. Завдяки вакцинації людство нашої планети побороло поліомієліт, дифтерію, чуму та гемофільну інфекцію. Віспа, як інфекція, існує лише в лабораторних умовах.

Епідемія кору перекочувала в інтернет і викликала бурю суперечок. Українці висловлюють свою думку, діляться порадами боротьби з епідемією, наводять докази ефективності вакцинації проти цієї хвороби.

Найчастіше на користь вакцини приводять відому вже багатьом публікацію "Measles Outbreak in South Africa: Epidemiology of Laboratory-Confirmed Measles Cases and Assessment of Intervention, 2009-2011", з якою можна ознайомитися за посиланням.

Розглянемо детально кілька моментів даної роботи, щоб неупереджено зробити свої висновки.

Слід зазначити, що для того, щоб довіряти результатам наукового експерименту, він повинен проводитися прямим дослідним шляхом на добровольцях за допомогою вакцинації, а висновки має робити фахівець у цій галузі.

Велике значення у чистоті експерименту мають й інші додаткові чинники, здатні вплинути на хід наукового дослідження.

Перший чинник - природний імунітет. На початковій стадії захворюванню піддаються в першу чергу люди взагалі без імунітету до конкретної хвороби, або з дуже ослабленим імунітетом. Таким чином епідемія отримує спалах, швидкість поширення на початковій стадії епідемії дуже висока. Коли слабкі люди перехворіють, швидкість сповільнюється. Імунітет до захворювання безпосередньо залежить від кількості захворілих людей. Хвороба з часом згасає, епідемія зникає. Новий спалах проходить аналогічно. Люди, які перехворіли, не хворіють повторно.

Другий - санітарно-гігієнічні заходи, які проводяться. Сучасна наука довела, що джерелом хвороби є збудник, і знає різні способи поширення хвороб. Епідемію можна взяти під контроль, мінімізувавши шанси передачі хвороби іншим людям. Необхідно проводити карантин, ізолювати хворих від великих скупчень людей, обмежити вільне пересування серед людей. Обов'язково стежити за дотриманням гігієни, використовувати антисептики.

Третій - облік сезонних міграцій людей. Активний відпочинок, відпустки, трудові міграції, фестивалі дають можливість передбачати вектори місць скупчення людей, у яких можуть активізуватися хвороби. У різні сезони імунітет міцнішає або послаблюється.

Вакцинація, безумовно, має першочергове значення для боротьби з хворобою. При цьому потрібно враховувати безліч інших факторів.

1. Введення

У ПАР щеплення від кору стали робити населенню з 1975 року. Через 20 років стали вводити другу дозу, а з 1996 протягом 3-4 років проводили вакцинацію для 77-93% населення. Не зважаючи на ці заходи, в 2003-2005 країну сколихнув найсильніший спалах кору. Вважається, що вакциною була охоплена недостатня кількість населення.

Понад тридцять років вакцинації пройшли даремно? Офіційна статистика наводить такі цифри. З 1989 проводиться стабільна вакцинація 75% населення, а рівень захворювання знизився лише через 8 років. За 2 роки (1998 і 1999) було охоплено вже 80% і застосовані додаткові щеплення. Не зважаючи на це в 2000 році в ПАР стався черговий спалах. У 2008 і 2009 було вакциновано вже 90%, але знову до кінця 2009 року спалахнула потужна епідемія. Прямий зв'язок між рівнем захворювання та охопленням простежити практично неможливо.

2. Ефективність досліджень

Оцінка результатів проведеної державної програми вакцинації проводилася з відхиленнями від вакцинації в кожну сторону на термін 7 місяців. Результати зібраних зразків до кампанії з вакцинації перевищують результати зразків після вакцинації. Але при цьому були упущені з поля зору інші важливі аспекти - періодика спалахів кору, властивість захворюваності до самозатухання, проведені санітарно-гігієнічні заходи, абсолютно різні сезони збору зразків. 

Окремі провінції ПАР в оцінці не брали участі з огляду на те, що вакцинація проводилася безпосередньо перед спалахом або після неї, або навіть в момент спалаху. Вакцинація була проведена на дуже високому рівні - він був найвищим у країні, потім була проведена ще одна кампанія і саме в ній почався спалах. Дослідники стверджують, що непрямий ефект вакцинації міг бути причиною зниження захворюваності в сусідніх провінціях, тому вони були виключені з аналізу.

Мета досліджень - вивчення й оцінка даних. З досліджень були виключені найбільш постраждалі від кору провінції. Вакцинація в Гаутенг вплинула на зниження виникнення кору в суміжних з нею провінціях, але водночас чомусь спалах епідемії почався саме в ній. З 2008 по 2017 рік кількість захворювань в Гаутенг практично завжди була найвищою по країні.

Архівні бюлетені містять докладні дані. Епідемія виникла в Гаутенг, потім поширилася на 3 інші суміжні з нею провінції. Найцікавіше, що найменше випадків хвороби зареєстровано в тих провінціях, які найбільш віддалені від Гаутенг. Крім того, з дослідження виключили одну провінцію, в якій рівень захворювання впав до початку проведення кампанії по вакцинації. А після такої кампанії був відзначений невеликий сплеск кору. Те ж саме спостерігалося ще в 5 провінціях.

Якщо порахувати кореляцію між зареєстрованими випадками захворювань на кір в провінціях і рівнем вакцинації, можна прийти до неоднозначного висновку - що вищим був рівень вакцинації в провінціях в період 2008-2009 років, то  більше випадків захворювань на кір було на початковому етапі спалаху епідемії. Робити поспішні та гучні заяви в цьому випадку не варто, для цього потрібні додаткові дослідження. Однак безліч даних для цього недоступні, вони ніде не опубліковані.

Продовжуючи вивчати зазначену роботу, потрібно звернутися ще до одних кореляційних даних по провінціях. Беручи до уваги твердження авторів, що кількість щеплень відіграє важливу роль у зменшенні кількості захворювань після вакцинних кампаній, можна провести нескладне порівняння, яке спростує це припущення.

У роботі є наведені дані щодо кількості захворювань в період самої кампанії, після неї, рівень імунізації жителів орієнтовно за віковими групами, а також відсоток зменшення випадків захворювання на кір.

Підрахунок кореляцій провести легко. Помітна і дивна особливість даних, яка полягає в тому, що кампанія проводилася в той момент, коли епідемія кору вже помітно знижувалася. Треба відзначити чіткий взаємозв'язок між кількістю щеплень дітей віком до 4 років і зниженням рівня захворюваності. Чим більше дітей проходило вакцинацію, тим швидше епідемія спадала. При розрахунках кореляцій стосовно загальної кількості захворювань цей показник вже має дуже слабку позитивну динаміку. 

Однак, існують і інші статистичні дані, зокрема у Європі і США, які свідчать про позитивний досвід вакцинації. Щоб робити певні висновки, треба бути науковцем і володіти інформацією сповна. 

Все  викладене  вище наводить на такі роздуми:

1. Кампанія з вакцинації в ПАР запізнилася. Епідемія минула свій активний пік.

2. Вакцинація дітей до 4 років мала незначний стримуючий ефект поширення епідемії, однак робити висновки рано через не ідеально проведену кампанію.

3. Дослідники вважають, що профілактичні заходи можна підвищити. Для цього необхідно проводити аналіз протягом 2 років ризику спалаху епідемії кору, здійснюючи планову вакцинацію, якщо охоплення населення менш як 90%. Такий поріг охоплення вони вважають мінімально допустимим, щоб уникнути спалаху. Розрахунок цього показника не опублікований, він просто констатується. Однак аналіз даних Всесвітньої організації охорони здоров'я спростовує такий ненауковий підхід. Наприклад, в Аргентині охоплення в 90% було відзначено в 1989 році, через два роки спалахнула потужна епідемія, а через 7 років - ще одна епідемія. Така ж ситуація відзначалася в Румунії. 1989 рік - 90% охоплення, 1993, 1997, 2005, 2011-2012 - потужні спалахи кору. За весь час спостережень в Гватемалі було констатовано захворювань менше, ніж за одну епідемію в тій же Аргентині, Румунії чи Іспанії. 90% охоплення було досягнуто зовсім недавно за сучасними мірками - у 2011 році, при цьому 10 років до цього кількість захворювань була виключно в поодиноких випадках. Але це пояснюється відносною віддаленість та ізольованістю Гватемали.

4. Ситуація в Україні. В Україні спалах кору триває 2 роки. Тільки з 28 грудня 2018 по 3 січня 2019 на кір в Україні захворіли вже 2 305 людей — 966 дорослих та 1 339 дітей. Одна дворічна дитина померла за цей період.Кореляція між вакцинацією і захворюваннями є,але навіть 50% населення не охоплено вакцинацією, багато довідок підроблюють. Все це унеможливлює вироблення так званого колективного імунітету.

5. Світовий досвід. У цивілізованих країнах таки вдалося контролювати епідемію, головним чином, завдяки великою широтою охоплення вакцинацією.Відмова від вакцинації без медичних протипоказів у багатьох країнах карається на законодавчому рівні. Вірус постійно мутує, що викликає нові спалахи епідемій. Однак,   вакциновані люди якщо і хворіють, ускладнення у них виникають втричі рідше.

Висновки робить кожен сам для себе. Світовий досвід  - позитивний, в Україні і сусідніх країнах - ситуація гірша, великою мірою через необізнаність населення щодо заходів профілактики. Не такий страшний кір, як його ускладнення, тому хворобу краще попередити усіма можливими методами.